В статті 2 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зазначено, що правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти (що не можуть суперечити законам). Але з 16 травня багато людей, правозахисників, юристів, адвокатів та депутатів говорять про кричущу невідповідність Постанови КМУ №560 до норм Закону про мобілізацію. Не зважаючи на і так жорсткі норми, Уряд всупереч Закону фактично позбавив права на допомогу, піклування та утримання батьків з інвалідністю I,II групи та права на постійний догляд багатьох тяжкохворих громадян. Хворі літні люди з обмеженими можливостями можуть залишитися без допомоги, сам на сам з тяжкими хворобами у важких умовах воєнного часу під ракетними обстрілами, з вимкненнями світла, води і тепла та зростаючими тарифами!
Зараз завдяки Уряду: Старенький лежачий БАТЬКО з невиліковною хворобою, за яким багато років здійснював постійний догляд його син, залишиться помирати один, якщо має доньку від 1 шлюбу, яка давно мешкає закордоном, на росії або окупованій території! (п.9 ч.1 ст.23). Навіть ЄДИНИЙ син (зять), який роками піклується про самотню літню МАТІР з 2 гр. інвалідності та букетом супутніх хвороб позбудеться права на відстрочку, тому що… (п.13). І причина тут не тільки у висновку ЛКК!
Коли йдеться про захист людей з
інвалідністю, то Держава не просто проявляє милосердя, але також і має певні
міжнародні зобов'язання за Конвенціями ООН та ЄС це робити. Відстрочка від
призову для близьких рідних осіб з інвалідністю 1,2 гр. пов'язана з особливими
потребами щодо сторонньої допомоги та
обмеженими можливостями самої людини з інвалідністю 1,2 групи.
КМУ у Порядку мобілізації всупереч Закону о мобілізації фактично змінив підставу для відстрочки по п.13 ч.1 ст. 23 Закону з наявності (обов’язку утримання) батьків з інвалідністю І чи ІІ групи на "догляд" у розумінні МСПУ (постійний догляд у розумінні МОЗ) у пункті 61 цього підзаконного Порядку та додатках 5 і 8. При цьому для отримання відстрочки по п. 13 вимагають оформлювати та доказувати здійснення догляду шляхом надання Довідки про компенсацію за здійснення постійного догляду або Акту встановлення факту здійснення догляду (постійного догляду). Такого у правовій Державі не повинно бути – Закон має вищу юридичну силу і є нормою прямої дії! Суспільство і Народні депутати просили Уряд привести Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затверджений Постановою КМУ №560 у відповідність до вимог Закону!
Дуже обґрунтовані звернення подали до Уряду народний депутат, член профільного Комітету Нацбезпеки Олександр ФЕДІЄНКО, Сергій ГРИВКО, Володимир АР'ЄВ, Роман БАБІЙ, Лариса БІЛОЗІР, Максим БУЖАНСЬКИЙ, Галина ВАСИЛЬЧЕНКО, Володимир В'ЯТРОВИЧ, Ольга Василевська-Смаглюк, Вікторія ГРИБ, Олексій ГОНЧАРЕНКО, Іван КРУЛЬКО, Олена КОПАНЧУК Георгій МАЗУРАШУ, Євген ПЕТРУНЯК, Петро ПАВЛОВСЬКИЙ, Дмитро РАЗУМКОВ, Вікторія СЮМАР, Ірина ФРІЗ, Ігор ФРІС, Михайло ЦИМБАЛЮК, Юлія ЯЦИК, Антон ЯЦЕНКО, т. і.
Нажаль, після довгоочікуваних змін, внесених до Порядку Постановою КМУ 675 від 7.06.24, з'ясувалося що для тяжкохворих людей, потребуючих постійного догляду по п.9 не змінилося нічого, а для батьків (батьків дружин) з інвалідністю I,II групи по п.13 навіть стало гірше!
Кабмін лише прибрав наслідок у вигляді незаконної вимоги надання висновку ЛКК про потребу в постійному догляді для батьків з інвалідністю ІІ гр., але залишив причину – незаконну ЗАМІНУ підстави відстрочки з утримання на догляд у пункті 61 Порядку та додатках 5 і 8. При цьому для осіб з інвалідністю 2 гр. висновок ЛКК залишається в Акті (д.8), як підстава для його складання. А у новому додатку 15 (Заява про вибір особи для утримання (догляду) фразою про 1 лінію споріднення Уряд викреслив цілу категорію осіб з інвалідністю 1, 2 групи – батьків дружини з людей, які мають ЗАКОННЕ право на допомогу та утримання. Також по п.9 залишилась незаконна вимога до доглядальників за родичами 1 лінії споріднення "надати документи, що підтверджують неможливість здійснення догляду іншим працездатним членом сім'ї, який зобов'язаний здійснювати догляд". Та немає в Законодавстві України такого обов'язку!
Необхідною і достатньою умовою для отримання відстрочки на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 для одного військовозобов'язаного є лише наявність (обов’язок утримання) одного з батьків з інвалідністю І чи ІІ групи «за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати». Далі, норма п.13 ч.1 ст.23 Закону говорить про те, що у разі відсутності невійськовозобов’язаних осіб, які відповідно до закону зобов’язані утримувати особу з інвалідністю 1,2 гр., скористатись правом на відстрочку може лише один військовозобов’язаний (син, донька) за вибором батька чи матері з інвалідністю. Так, тут є слово «догляд», але лише в контексті утримання за законом. За таку редакційну правку і проголосували народні депутати.
Обов'язок повнолітніх дітей
піклуватися про своїх непрацездатних батьків закріплено в статті 51 Конституції
України. Цей конституційний обов'язок законодавчо врегульовано у главі 17
Сімейного кодексу України "Обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати батьків
та його виконання". Згідно з частиною першою статті 202 СКУ повнолітні
дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують
матеріальної допомоги. Відповідно до ст. 203 Сімейного Кодексу повнолітні дочка,
син, зобов’язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних
тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.
За логікою Закону вбачається, що наявність (обов’язок утримання) батьків з інвалідністю I чи II групи за п.13 ч.1 ст.23 є такою самою підставою для відстрочки, як і наявність (утримання) повнолітніх дітей та дружин з інвалідністю I чи II групи, що передбачені пунктами 7 та 11 ч.1 ст.23 Закону. По пунктам 7 та 11 згідно Порядку, та у відповідності до Закону потрібно підтвердити лише факт наявності інвалідності та родинного зв'язку. Так повинно бути і за наявності (обов’язку утримання) батьків з інвалідністю I,II групи за умови, що відстрочку отримає лише один військовозобов'язаний. Вказані норми Закону не передбачають призначення, встановлення та підтвердження здійснення постійного догляду (догляду) за відповідними особами з інвалідністю І чи ІІ групи, як умову для отримання відстрочки на підставі п. 7, 11 та 13 ч.1 ст. 23 Закону. Адже здійснення постійного догляду за хворою дружиною, дитиною або своїми батьками – це зовсім інша підстава для відстрочки, передбачена п. 9 ч.1 ст.23.
Але у перший абзац пункту 61 Порядку де визначено умови надання та оформлення відстрочки на підставі здійснення постійного догляду по п. 9 і 14 ч.1 ст.23 Закону, для підтвердження котрих дійсно потрібна Довідка про компенсацію за здійснення постійного догляду або Акт встановлення факту здійснення догляду (постійного догляду), всупереч Закону включено пункт 13 із зовсім іншою підставою для відстрочки. У п. 61 Порядку та у відповідних додатках 5 та 8 висуваються подальші умови для підтвердження права, отримання та оформлення відстрочки на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону — наявна вимога надати такі ж документи (Довідку або Акт), як при здійснені постійного догляду по п.9, 14.
Це
суперечить суті самого п. 13 ч.1 ст. 23 Закону, де немає жодного зазначення про
«постійний догляд», а мова йде про наявність (обов’язок утримання) батьків (батьків
дружини) з інвалідністю 1,2 групи.
Адже здійснення постійного догляду за своїми батьками – це зовсім інша підстава для відстрочки, передбачена пунктом 9 і наявність інвалідності 2 гр. (за деякими виключеннями) не є підставою для призначення постійного догляду. Людина з інвалідністю 2 гр. за визначенням потребує не догляду (постійного догляду), а “допомоги інших осіб” вже за фактом інвалідності 2 гр., бо це є тяжкі захворювання, що суттєво обмежують здатність осіб з інвалідністю самостійно виконувати важливі життєво-соціальні функції. Більш того, отримання вищевказаних Довідки або Акту залишається недосяжним для більшості осіб з інвалідністю 2 та частково 1 групи. Відстрочка від призову для близьких рідних осіб з інвалідністю 1,2 гр. пов'язана з особливими потребами щодо сторонньої допомоги та обмеженими можливостями самої людини з інвалідністю.
Послуги з догляду регулюють Закон
України «Про соціальні послуги», Постанова
КМУ № 859 від 23.09.2020 р. та відповідні накази і роз’яснення МОЗ. Не може підзаконний Порядок мобілізації йти
в розріз з Законом о мобілізації та законами соціально-медичної сфери! Такого у
правовій Державі не повинно бути – Закон має вищу юридичну силу і є нормою
прямої дії!
Також передбачені Порядком
мобілізації комісії із встановлення факту здійснення особою догляду (постійного
догляду) в багатьох місцях були створені з великим запізненням та іноді у своїх
положеннях вимагають ще додаткові документи, не передбачені Законом та навіть
Порядком. Є багато прикладів, які наводять адвокати та громадяни, коли ці
комісії або взагалі відмовляють у складанні Акту, або висувають додаткові
умови, що суперечать Законодавству України.
Це створює корупційні ризики, людський фактор особливо в частині складення Акту, замість чіткої простої процедури дає широке поле для зловживання і самоуправства на місцевому рівні.
Можна констатувати, що додаткові вимоги, запроваджені Постановою 560 щодо умов надання відстрочки на підставі п.13 ч.1 ст. 23 Закону суттєво порушують законні права на піклування, допомогу та утримання батьків (батьків дружини) з інвалідністю 1, 2 групи, штучно звужують коло осіб, які мають законне право на отримання відстрочки та є дискримінаційними по відношенню к значної групі літніх осіб з інвалідністю, особливо з встановленою 2 групою. Також для осіб, які здійснюють постійний догляд за родичами 1 лінії споріднення по п. 9 у Порядку всупереч Закону наявна вимога "надати документи, що підтверджують неможливість здійснення догляду іншим працездатним членом сім'ї».
Стаття 92 Конституції України визначає що права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов'язки громадянина, засади регулювання шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства, виховання і освіти визначаються виключно законами України. Кабінет Міністрів України відповідно статті 113 Конституції у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Не можна допустити в правовій Державі, якою є наша Україна, дискримінації людей з інвалідністю, порушення Конституції, Законів України, Європейської конвенції про захист прав людини та Конвенції ООН про права людей з інвалідністю! Конституція України прямо забороняє звужувати та погіршувати права людей надані попередніми законами. Відповідні положення Європейської конвенції та Конвенції ООН не допускають відступ від антидискримінаційних стандартів, обмеження прав та свобод відносно осіб з інвалідністю ні за яких умов, включаючи військовий стан.
Невже Уряд не розуміє, що порушує не тільки
Конституцію та Законодавство України, але і міжнародні зобов'язання
Європейської Країни? І це відбувається зараз, коли
Україна нарешті розпочала довгоочікувані переговори про вступ до ЄС! Необхідно
повернути підзаконну діяльність Уряду до норм Закону.
Нарешті на
сайті Президента з'явилася дуже обґрунтована Петиція 22/227652-еп у якої покроково прописано
що необхідно зробити, щоби зупинити суттєве порушення прав, та в умовах
воєнного стану ВРЯТУВАТИ ЖИТТЯ ТЯЖКОХВОРИХ ЛЮДЕЙ з обмеженими можливостями:
НЕОБХІДНО привести Порядок мобілізації у відповідність до Закону в частині надання відстрочок на підставі пунктів 9 та 13 ч.1 ст. 23 Закону, де Порядком висуваються не передбачені Законом вимоги до осіб, що мають безумовно право на відстрочку за вказаними пунктами:
Усунути причину порушення Закону в п. 61 Порядку, де потрібно РОЗМЕЖУВАТИ в окремі абзаци різні підстави для відстрочки:
- п. 9 та 14 ч.1 ст.23 – постійний догляд за рідними, потребуючими такого догляду (Довідка або Акт).
- п. 13 ч.1 ст.23 – наявність (обов'язок утримання) батьків з інвалідністю 1, 2 групи.
- По п. 9 – вилучити вимогу до доглядальників за родичами 1 лінії споріднення "надати документи, що підтверджують неможливість здійснення догляду іншим працездатним членом сім'ї, який зобов'язаний здійснювати догляд" у п.61 та додатках 5 і 8 Порядку.
- По пункту 13 – вилучити з п. 61 та додатків 5 і 8 вимогу взагалі оформлювати та доказувати здійснення догляду (постійного догляду) шляхом надання Довідки про компенсацію за здійснення постійного догляду або Акту встановлення факту здійснення догляду (ПД), чи інших документів.
- Збільшити строк дії відстрочки. Збір, подання та обробка документів на продовження відстрочки кожні 3 місяці створить зайве перевантаження на органи місцевого самоврядування та ТЦК.
За короткий час Петиція до Президента України Володимира Зеленського вже набрала понад 15 тисяч голосів! https://petition.president.gov.ua/petition/227652
ПРОСИМО врахувати міжнародні зобов'язання України, тисячі звернень від громадян і організацій та захистити права і життя людей з інвалідністю і лежачих хворих під час воєнного стану!
Просимо Вас направити депутатське Звернення до КМУ та винести цю нагальну суспільно значущу проблему, яка стосується життя і доль багатьох десятків, якщо не сотень тисяч людей, на обговорення профільного Комітету ВРУ, ТСК або одразу на Верховну Раду України для усунення протиріч Порядку із Законом. Необхідно відновити порушені законні права громадян України на відстрочку та відновити строки на реалізацію цього права.
Скажіть, а що робитимуть народні депутати, міністри та їх
зами, коли Президент доручить "комплексно опрацювати порушені в петиції
питання" і з'ясується, що профільне міністерство, або Комітет за цей час, коли люди з обмеженими
можливостями зверталися із благаннями про порятунок та допомогу, нічого не зробили для
їхнього захисту?
Законодавець вже не той, що був
раніше... Обережно! Мобілізація!
За мою 32-річну практику роботи, яка передбачає розробку, тлумачення, експертизу і застосування нормативно-правових актів, не згадаю часу, коли б законодавець так витончено знущався над законодавчими актами, як це відбувається зараз у сфері мобілізації, порушуючи всі закони законодавчої техніки». Олена БУСОЛ, д.ю.н., старша наукова співробітниця, керуюча АБ ОЛЕНИ БУСОЛ, адвокатка https://yur-gazeta.com/publications/sferi-praktiki/viyskove-pravo/zakonodavec-vzhe-ne-toy-shcho-buv-ranishe-oberezhno-mobilizaciya.html
Фахово
про мобілізацію і (не)дискримінацію:
https://jurliga.ligazakon.net/analitycs/225464_pro-moblzatsyu--nediskrimnatsyu
© Дар'я Свиридова, Заслужений юрист України, партнер адвокатського об'єднання "AZONES".
